«Троцкий прибыл в Харьков 16 мая с целью
решительно разобраться с ситуацией на Украине,
патология которой была засвидетельствована
чудовищным и диким григорьевским мятежом,
поставившим под вопрос не только крепость фронта,
но и вообще принцип советской власти на Украине.
Ленин в Москве требовал решительного наступления на Донбасс,
а Троцкому в Харькове открылось, что наступать здесь никто не думает,
не может, все сковано беснующимся пьяным восстанием и
параличом недовольства режимом.
Троцкий привык действовать решительно.
Он предписывает восстание прежде всего подавить,
но готов и к более широким политическим обобщениям,
которые и были им сделаны в ряде докладов в Харькове и Киеве.
Суть заключалась в том, что для победы над белыми нужно
прежде всего ликвидировать партизанщину как принцип.
Григорьев лично пытался сноситься с Махно, но безрезультатно.
Махно не собирался поддерживать его в борьбе за власть с большевиками.
К тому же большая часть телеграмм Григорьева до Гуляй-Поля не дошла,
а затерялась где-то в телеграфных пространствах.
Часть из них перехватили чекисты.
По-видимому, до штаба Махно дошло лишь одно послание Григорьева,
полное скрытого за деловой лаконичностью отчаяния погибающего:
«Батько! Чего ты смотришь на коммунистов? Бей их. Атаман Григорьев».
На всякий случай, чтоб Махно не дергался,
Дыбенко 14 мая в интервью газете «Коммунист» похвалил его:
«Никто не может утверждать о причастности Махно к григорьевщине.
Наоборот, честный революционер, каким он является,
несмотря на свой анархизм, Махно верен рабочему движению и
свято выполняет свой долг в войне против белогвардейских банд.
Всякие обвинения Махно – гнусная провокация».»
Василій Голованов, з книги Нестор Махно
решительно разобраться с ситуацией на Украине,
патология которой была засвидетельствована
чудовищным и диким григорьевским мятежом,
поставившим под вопрос не только крепость фронта,
но и вообще принцип советской власти на Украине.
Ленин в Москве требовал решительного наступления на Донбасс,
а Троцкому в Харькове открылось, что наступать здесь никто не думает,
не может, все сковано беснующимся пьяным восстанием и
параличом недовольства режимом.
Троцкий привык действовать решительно.
Он предписывает восстание прежде всего подавить,
но готов и к более широким политическим обобщениям,
которые и были им сделаны в ряде докладов в Харькове и Киеве.
Суть заключалась в том, что для победы над белыми нужно
прежде всего ликвидировать партизанщину как принцип.
Григорьев лично пытался сноситься с Махно, но безрезультатно.
Махно не собирался поддерживать его в борьбе за власть с большевиками.
К тому же большая часть телеграмм Григорьева до Гуляй-Поля не дошла,
а затерялась где-то в телеграфных пространствах.
Часть из них перехватили чекисты.
По-видимому, до штаба Махно дошло лишь одно послание Григорьева,
полное скрытого за деловой лаконичностью отчаяния погибающего:
«Батько! Чего ты смотришь на коммунистов? Бей их. Атаман Григорьев».
На всякий случай, чтоб Махно не дергался,
Дыбенко 14 мая в интервью газете «Коммунист» похвалил его:
«Никто не может утверждать о причастности Махно к григорьевщине.
Наоборот, честный революционер, каким он является,
несмотря на свой анархизм, Махно верен рабочему движению и
свято выполняет свой долг в войне против белогвардейских банд.
Всякие обвинения Махно – гнусная провокация».»
Василій Голованов, з книги Нестор Махно
Tags:
(no subject)
Date: 2013-09-13 04:00 pm (UTC)А от вам, про участь галичан в історії махновщини.
http://www.echo.msk.ru/blog/dmytro_kalynchuk/830765-echo/
(no subject)
Date: 2013-09-13 05:07 pm (UTC)Тепер ясно, куди ділося золото, за яке Махно у липні вбив Григор’єва - пішло галичанам в обмін на патрони.
(no subject)
Date: 2013-09-13 07:16 pm (UTC)Але не тільки.
По-перше, останній період своєї партизанки у Махно стало дуже погано з харчами. На відміну від тих самих Холодноярців, Махно не мав певної бази і постійно рейдував. Відповідно - мусив постійно купляти харчі, а за загрози крутих репресій з боку червоних ціни зростали нечувано.
По-друге, у фільмі "Дєвять жизнєй Нєстора Махно" показаний кадр коли вони розкидалиа гроші аби відірватися від погоні. Сам фільм - вільна казочка з нереальною кількістю ляпів, але подібний факт міг мати місце під час втечі Махна з України.
По-третє, десь (не пам"ятаю точних джерел) мені траплялися відомості, що Махно відправляв кількох агентів в Україну за своїми скарбами, але жоден не повернувся. Можливо - самі привласнили скарби. А можливо (і це більш вирогідно) скарби Махна були знайдені ОГПУ. Варто згадати що Льова Задов повернувся в совок і якийсь час служив у міліції. Безперечно - розповів чекістам про Махна геть чисто усе що знав.
Приблизно так.
(no subject)
Date: 2013-09-14 08:37 am (UTC)(no subject)
Date: 2013-09-14 08:45 am (UTC)Щодо Григор"єва - may be - may be. Махна Григор"єв дратував в першу чергу як конкурент.
На весну 1919 р. залишки загонів Божка, Котика і Самокішина під загальною командою отамана Гулого-Гуленка відступили до Знам"янки.
На Запоріжжі-Херсонщині лишилося два потужних отамана: Григор"єв і Махно, при чому загін Григор"єва був ледь не втричі більший. Махна такий варіант не влаштовував - залишится мусив хтось один.
З іншого боку можлива справді спецоперція червоних. Григор"єв щойно ледь не влаштував більшовикам армагедон, вони його просто боялися.
До речі проти Зеленого у Трипілля, Ангела на Чернігівщині і багатьох інших отаманів вони теж намагалися влаштувати замахи, але там не виявилося анархіста Махна, а самостійники з самостіникам и воювати не бачили сенсу.