Ну, і цього року, як я зазвичай це робив, не став зазирати на американський портал вакансій Кар'єркаст, шоб ще раз упевнитися, яка професія впевнено посідає першу сходинку у гіт-параді найвідстійніших.

2013 рік. Десь в столиці України.
Виступ якогось зомбі.
В жертву принесено доріжку Crosses від Chicco Secci & Fabio.
завантажити аудіо

там десь хтось підтримує отого гіркого лука. хтось, як і всі нормальні люди, з нього рже
в мене одне питання: ви єбальнік його бачили?
це ж бичара страшна з пропитого райончєга. чи з райцентру
там Ілона каже шо тіпа а ви єбальничек того горького лука бачили? тіпа чорт з раЁнчєга. ну то я каментнути був рішив, а вийшло багатобукав, тож скапірую сюди, хай буде постік.
———
ну за єбальничок з раЁнчєга, може, не з моїм єбальничком розсуждать, то я за інше скажу. ніколи того підора не читав, окрім як на скріншотах і у цитатах в добрих людей. но, власне, мене навіть не факт існування пропагандонів напружує, і навіть не той факт, шо шоколадний колгосп тварин наймає б/у шлюх, які роками пропрацювали на аналогічний репродуктор, тіки рашатудеєвський (мінкісель, назвемо так), де встьогували за сталіна, за царя, за путєна і за чорта лисого. всі оці петромазепні гнойнєци, горькі луки ітагдалєє. мене даже не це напружує, а те, шо вони от імєнношо "на слуху", тобто їх шось там ще хтось обговорює, хоча хулє там може буть неясно для притомних порядних людей. ну це вже я не кажу про те, шо чималенька кількість овець і курок жруть отеє гамно, шо ті бляді їм одвішують, не те шо ложками, а от даже лопатами.
як не пиздити, шо було б у вищій мірі правильно, то хочаби ігнорити ящітаю. бо виводити "на чисту воду" міжна, канєшно, но як засвідчує гіркий досвід (як на прикладі отих животних, так і на прикладі цілком тіпа вітчизняних і даже спонтом патріотичних медіашлюх-репродукторів тіпа того ж івонова, скажімо), скіки не показуй людЯм, шо воно таке, вони все одно будуть тойво, бо звикли, шо в очі сцуть і нічо в тому такого не вбачають, не западло, ага.
це даже притому, шо представники отого блядського "цеху" почасти самі паляцця так, шо далі вже нема куди. іноді через самозакоханість, недбалість і втрату відчуття реальності, а іноді і навмисно, наслідуючи вчення доктора хауса. тобто гебельса, да.
но піпл хаває, і, як каже нардеп соболєв, тіки не той, шо люстратор з двома класами йужносахалінського підагагічнаго ПТУ, а той, шо з партії йулі, - це ключове
Сморід гнилої цибулі...
------------------------------------
Сидить московит в українському ресторані, до нього офіціант підходить:
- Ви росіянин?
- Так, а як ви дізналися?
- Ви, коли чай п'єте, ложечку не витягуєте.
Розповів московит це своєму знайомому.
Знайомий прийшов в той же ресторан, ложечку витягнув, поклав на тарілочку, сидить, чай п'є. До нього офіціант підходить:
- Ви росіянин?
- Так, а як ви дізналися?
- Ви ложечку з чашки витягли, а одне око все одно заплющуєте.
------------------------------------
Хто читав "1984" Орвела (а хто ще не читав - бігом-бігом читати), той пам'ятає, що методів впливу на населення у "Великого брата" було два. Один - агресивна, нахабна, брехлива пропаганда. Щохвилини, щосекунди на голови населення повинні виливатись тонни пропаганди, причому чим брехливішої - тим краще. Там є навіть місце, де описується мітинг, на якому оратор прямо в процесі промови, без паузи і зміни інтонації змінив в промові головну ворожу країну, а колишнього ворога назвав союзником - і натовп, який волав щойно прокляття одній країні, тут же почав волати прокляття іншій, а попередню - прославляти. Ця психологічна методика "тиску натовпу" давно описана психологами і навіть випробувана на прикладах - коли група студентів казала незнайомому з ними студенту, що стіна біла, хоча вона була чорна, і при цьому три чверті піддослідних швиденько погоджувались, що суспільство праве, і стіна дійсно біла. А ще пропаганда повинна бути не лише постійна, а ще й всеохопна - вона повинна брехати по всім можливим напрямкам, в усіх можливих сферах життя людини, підконтрольний повинен бути повністю дезінформований, не розуміти, де правда, а де брехня, і покладатися на думку "сусіда по шерензі", тоді натовпом, вишикуваним в шеренги, дуже легко керувати. Цю методику використовували і нацисти, і комуністи. Проте нацистів підвів інший метод, який вони не використовували.
Справа в тому, що в будь-якій великій вибірці рано чи пізно знайдеться людина, яка поставить під сумнів "лінію партії". Така "біла ворона" здатна зруйнувати весь механізм, бо рано чи пізно вона почне поширювати свій сумнів, "заражаючи" ним інших. Тому для будь-якої диктатури обов'язковий жорсткий контроль суспільства (дуже бажано, щоб пропаганда переконала суспільство стежити саме за собою - "метод павліка морозова") і за наслідками спостереження - "висмикування" з суспільства таких окремих "непідконтрольних" до того, як вони своїми ідеями почнуть приводити до тями інших. Це робили і нацисти, проте вони, будучи переконаними в своїй силі, таких непідконтрольних просто знищували. Вони не враховували, що ідеї зниклого друга, колеги чи родича, який у вузькому колі близьких людей все одно вже давно ділився своїми сумнівами, посмертно ставали значно вагомішими для його оточення, породжуючи наступників навіть ефективніше, аніж сумніви ліквідованого.
Те саме, в принципі, робили до другої світової і комуністи - слово "репресії" відоме в нашій країні кожному школяру. Комбайн загальносоюзних чисток, заснованих на взаємних доносах, рік за роком проріджував "невірних", залишаючи тільки тупу, покірну масу. Але по-перше "сумнівні ідеї" не припиняли з'являтися знову і знову, а по-друге після другої світової масові розстріли були надто нераціональними для сильно потріпаного СРСР. Тому перший метод "тотальної брехні" і знищення незгодних був доповнений другим, теж описаним у Орвела в описі дій "Міністерства любові". Це була повна протилежність тотальній брехні і насильству попереднього методу - її можна було назвати "вихованням". Суть полягала в тому, що психологічною обробкою з "невірного" потрібно зробити "вірним". Для такого методу потрібно багато персоналу, часу і старань - тому він непридатний для обробки великих мас населення, а от для "бракованих одиниць" - цілком нормальний. Для них в камерах з'явились "підсадні качки" не з "урок", які вибивали зізнання, а з інтелігентних агентів КГБ, які вели довгі філософські бесіди, "опрацьовуючи пацієнта". Втім, що тут казати - ця методика надзвичайно вдало показана в знаменитому серіалі "Сємнадцать мгновєній вєсни", де головний герой Штірліц застосовує її до пацифіста пастора Шлага, зрештою схиляючи його на бік комуністів. З цим серіалом взагалі вийшло все надзвичайно цікаво, бо численні аналітики та історики не раз доводили, що зі структурами Третього Райху дії героїв не мають нічого спільного, натомість там дуже детально описані методи "контори глибокого буріння".
Тож якщо пересічним громадянам на вулиці вливали в мізки пропаганду про "велич радянської держави" та "війну за звільнення пролетаріату проти суцільних ворогів", то непідвладним одиницям в психіатричних лікарнях, "шарагах" та "поштових скриньках" розповідали про те, що "вони шкодять їхній країні в дуже важкий час", що "потрібно зрозуміти тимчасові недоліки, викликані ворожістю капіталізму" і навіть якщо незгоден, "не заважати виправляти ці недоліки своїми сумнівами" та все таке інше. Звісно, додавався і тиск через рідних та близьких, і обіцянки блискучого майбутнього в разі хай не "зміни думок", а просто "приховування". Не сказати б, що такі методи не застосовувались в Совітах до війни - просто були рідкістю. Але були - наочним прикладом чого є українські літератори. Саме завдяки застосуванню обох методів до окупованої України Плужник і Куліш згинули ще в тридцятих на Соловках, а Тичина та Сосюра померли своєю смертю в теплому ліжку вже при Брєжнєві.
Не варто думати, що добре відпрацьовані методики КГБ були забуті. Перша методика "ліквідації незгодних в АТО" та промивання мізків населенню добре відчутна без будь-яких пояснень. Другу нині замість агентів в камері реалізовують сотні "ЛОМів" в інтернеті ("лідєров общєствєнного мнєнія"). Їх ніки (бо майже ніхто з них не працює під реальним прізвищем) відомі всім і називати зайвий раз сенсу немає. Вони пишуть влучно, гостро і навіть десь там патріотично - правда за рідкісними виключеннями роблять це рідною російською, бо українською мовою володіти на високому рівні, щоб писати аналогічні за успішністю дописи просто неспроможні. В цих текстах постійно і безальтернативно "бичують" московитів та їх лідера, це навіть не обговорюється. Але разом з тим в них придушують будь-яку критику лідера наших малоросів Порошенка та посилають потрібні нашій владі меседжі. Ну, наприклад, про двомовність "єдіной страни". Або про "146% русскоязичних байцов АТО". Або про "невпинні і рішучі реформи". Ці методики, чисто за Орвелом, пересипаються сучасним "новоязом" і подаються поволі - бо інтернет-аудиторія містить в собі значно більшу частку тих самих "незгодних", з якими потрібно діяти обережно. Проте оскільки вони за суттю своєю ті ж таки росіяни - і прискіпливий "офіціант"-українець відразу бачить над правильно покладеною ложечкою прищурене око.
Ось нарешті вони дістались і до ще однієї колони фундаменту української нації. Зараз процитую ключові думки одного сьогоднішнього допису надзвичайно популярного в українських колах ЛОМа, репости якого я частенько бачу навіть в своїй відфільтрованій стрічці. Вибачайте, там нецензурна лексика, але ознайомитись треба - бо це пише топовий чувак, якого цитують на день тисячі разів, тобто не просто "ЛОМ", а цілий "ЛОМище".
=============================================
Я не люблю говорить на тему Голодомора, потому что она сакрализована. Конкретно моя семья особо не пострадала – потому что жили за границей на то время.
Очень вредно думать, что Голодомор был спланирован исключительно из Кремля злобным Сталином из его вредности. Который, шевеля усами, хотел убить побольше украинских крестьян. Коллективизация являлась планом по уничтожению не крестьян физически, а крестьянства классово. Создание высокоэффективных (на то время) агрохолдиногов – колхозов, обслуживаемых меньшим количеством пейзан, при той же выработке, помогло бы вытеснить освободившуюся дельту населения в промышленность, махать кайлом в шахте или копать очередной беломорканал. Надо понимать, что в селах тогда сидело о..уительное количество людей. При этом промышленность задыхалась от нехватки рабочих рук. Промышленное обучение было бесплатным - тебя хватали на улице, волокли за воротник в «фабзайцы», а потом ставили к станку резать гильзы. Это что-то типа английского огораживания, когда угрюмых селюков сгоняют с земли, они идут бродить, попрошайничать, их кропаль вешают за воровство, и в итоге они придумывают паровую машину. Механизм Голодомора был такой же, как при взрыве петарды в толпе, когда толпа шарахается, и плющит себя насмерть о решетку ограждения. Никто внятно не объяснил селюкам методику коллективизации – что это хозяйственный пай, что механизация эффективна, что курей и жон обобществлять не будут. Год перед Голодомором Краина провела как в последний день Помпеи. Забивали на мясо не только тягловый скот, но даже молочный – чтобы не отдавать в «кальгоспы». Зерно гнали на конвертируемый спирт, и многие потом умирали от голода среди бутылей самогона, образно говоря, «в ванне с шампанским». Где-то треть грунтов была не засеяна – а нах..я? – последний же день живем! Померла – так померла, эх, гуляй, кума! И наступил проклятый тридцать второй. Нечем было пахать, и нечего было сеять. Потом уже в Москве, осознав результаты содеянного, еб..ули себя по морде фейспалмом и погнали эшелоны с хлебом назад. Но было поздно.
Ну, вот такой про..б менеджмента на четыре миллиона душ. Бывает в бизнесе.
===============================================
Впізнали меседжі? Так, це давно знайома російська пропаганда про Голодомор, тільки висловлена "русскоязичним патріотом Украіни" Горькім Луком в максимально "їстівній" формі. Подана в "патріотичному стилі" в "патріотичному журналі" людиною, яка вже давно контролює через свої тексти солідну частину українського інфопростору, який на свою голову досі лишається двомовним, "патамушта нєтнікакойразніци, лішь би чєловєк бил хороший". Якщо хтось сумнівався в чутках, які долинали з глибин інтернету, про те, що Святослав Стьопкін, який пише під цим псевдонімом, колись був популярним коментатором-сталіністом на форумі відомого сталініста Дмітрія "Гобліна" Пучкова - то варто ще раз подумати, ознайомившись з наведеною вище цитатою.
Я не сумніваюсь, що лагідне "форматування мізків" громадян по всім фронтам обома методиками за допомоги таких ЛОМів продовжиться - це видно неозброєним оком.
Я не сумніваюся, що зрештою вони таки відформатують ці мізки більшості громадян під потрібну їхнім працедавцям систему.
Я навіть не сумніваюся, що ніхто їм на заваді не стане, і Україну чекає ще один "1984" рік зі ще більш кривавою спробою вирватися з лабет системи.
Я просто хотів ще раз нагадати про необхідність уважності щодо джерел інформації, який кожен для себе визначає сам. Бо у анекдота, який я процитував на початку, є продовження.
------------------------------------
Повернувся знайомий, розповів іншим.
Приходить в ресторан третій московит. Ложечку витягнув, око не примружує. До нього офіціант підходить:
- Ви росіянин?
- Так, але як ви дізналися?
- Ви ложечку витягнули і в кишеню поклали.
------------------------------------
Бережіть свої ложечки, шановне панство. Якщо давати їх до рук росіян, які маскуються під українців, то рано чи пізно вони покладуть їх в кишеню, а вас закопають на ваших же городах. Таке "буває в бізнесі".
Репортер The New York Times нюхає вдома кокаїн і придумує репортажі з Іракської війни.
Вол Стріт Джьорнал тишком-нишком викуповує тиражі.
Кореспондент The New York Times Девід Гершенгорн заявляє про обмеженість вільної преси і називає пресу декорацією.
Медіякорпорації Сполучених Штатів масово скорочують персонал.
Засновник Амазона купив The Washington Post за двісті п'ятдесят мільйонів готівкою.
Професорка економіки Джулія Кейдж стверджує, що медії ніколи ще не перебували в гіршому стані, як от зараз, медії вичерпали себе, як бізнес, і що єдиний спосіб врятуватися - це реструктуризуватися і перетворитися в організації нового типу - «неприбуткові медіяорганізації» (nonprofitmedia organization NMO).
І, нарешті, портал Кар'єркаст у списку The Worst Jobs of 2016 вкотре назвав найгіршу професію року - репортер (далі йдуть лісоруб і радіоведучий).
Як там казав Гантер, наш Стоктон, Томпсон?
- Нице ремесло...ненормальний, хворий світ невдах і алкоголіків. Візьміть десятку найкращих журналістів України, зробіть групове фото, і ви отримаєте показовий пам’ятник людській уродськості. Журналістика - це не та професія, що приваблює успішних і красивих...

Якщо Кіровоградську область на прохання трудящих перейменують у Єлізавєтградскую,
то повітряні потоки можуть випадково і у великих кількостях приносити до нашої неналяканої глибинки, наприклад,бурятських дельтапланеристів.
Усе просто. Спочатку Севастополь називали городом руской слави, потім з Криму випхнули під жеппу звитяжних українських вояків.
Двіжущійся свєтолубокъ: любителі похрустіти французькими булками ізгоняють хунту зі зборів цвєта кіровоградської інтелигенції.
Ген, а там Поплавський щось жере, а Павло Зібров - випиває.
І ніби ж, здається, реформатор Zurab Alasania декларував асталавісту Михайлу Михайловичу, але ж, ні - в індепеденс дей два життєлюба-збоченця сунуть пиками на глядача, аж тріскається екран.
Не те, щоби ці психи зіпсували мені настрій, ні...
Просто, треба дивитися правді у вічі - з реформуванням державного телерадіомовлення нічого не вийде.
І скоріше, за все, ніякого реформування і не передбачалося.
Зіниці хтивих веселунів говорять набагато більше, ніж будь-які протоколи намірів медія топ-менеджерів...
Спочатку я побачив новину від Богдан Червак
і написав такий коментар:
Те, що ти не збираєшся до Ростова,
не означає, що Ростов не збирається до тебе...
«Суспільство гостро й емоційно реагує, коли до Небесної Сотні долучаються все нові й нові полеглі герої, коли на нашій благодатній землі стає все більше вдів, сиріт і безутішних батьків. На цьому тлі прикро спостерігати, що ефір багатьох вітчизняних телерадіокомпаній, особливо ФМ-радіостанцій, практично не зазнав змін, як і раніше, перенасичений розважальними програмами», - зазначає Богдан Червак
далі темою зацікавився засновник Молодого радіо і
Stanislav Shumlianskyi:
Можете починати кидати в мене каміння, можете дивуватися, що це каже засновник Хвилі української музики, але скажу те, що скажу.
1. Державні органи повинні стежити за дотриманням законів. ВИКЛЮЧНО у тих межах, які для них встановлені законодавством. Коли державні чиновники виходять з цього поля - у площину моральності, доцільності, або будь-яку іншу - це дуже тривожний сигнал.
2. Викорінення російськомовної (ба, навіть російської музики) до повноважень Державного комітету інформаційної політики, наскільки я знаю, не входить.
3. Так само, наскільки мені відомо, до повноважень Держкомінформу (і НацРади, до якої Богдан Червак апелює) входить підтримка українського (і зокрема українськомовного) продукту, зокрема ефірного.
4. Якраз по підтримці українського/україномовного є багато запитань - до обох державних інституцій. Як по БЕЗдіяльності, так і по ефективності того, що робиться - підтримка книжок, які мало хто читає і т.д. Кожен з нас може цей список доповнити (подивившись сферу компетенції та на що витрачалися гроші останнім часом).
5. Держкомінформ та Нацрада могли би зосередитися на тому, щоб розробити цільові заходи, метою яких є підвищення конкурентноспроможності українського/україномовного. За системою грантів, з обгрунтованими пріоритетами, оголошеними розмірами фінансування, умовами, розподілом на відкритих конкурсах за участі авторитетних представників громадськості.
6. Але це робота. Треба докласти зусиль, треба намагатися досягати результатів, невідомо чи це вдасться, критика буде. Звісно, закликати забороняти легше.
Ну і просто спостереження: "несприйняття" - слово, яке часто використовують Путін з Лавровим.
А потім, чомусь рознервувалися
співробітники медіамонополії ТАВР
Тёма Самойлов і Игорь Чернышов
і почалося...
дресированої худоби на Фермі Тварин.
Виявляється, скіпнути з Матриці можна елементарно,
ще й на електроенергії зекономити.
Лайфхак - якщо весь оцей ваш фейсбук розлогіниться,
хоча би до наступного четверга, то у п’ятницю, а скоріш за все -
у шабат, ми побачимо світ оновленим, як після Всесвітнього Потопу.
Не буде путіних з порошенками,
не буде допамінових мутантів зі значками народних депутатів України,
а на частотах, де вели своє мовлення мережеві фм-радіостанції,
транслюватимуть BBC Radio 2.
Залишиться лише акаунт Мустафи Наєма зі ста тисячами повторів репліки «где все, где Скрьіпин»?

Професії листоноші і лісоруба стоять щаблями вище, отак. І це не якась нова тенденція абощо. Так було завжди. Як тут не згадати Гантера, Стоктона нашого, Томпсона:
Нице ремесло...ненормальний, хворий світ невдах і алкоголіків. Візьміть десятку найкращих журналістів
просвітлює головреда радіостанції
Ехо
А. ВЕНЕДИКТОВ – В какой момент Янукович с вашей точки зрения,
с точки зрения США потерял свою легитимность?
Потому что во многих странах убивают журналистов,
похищают активистов, но при этом все страны признают
таких президентов все-таки легитимными.
Д. ПАЙЕТТ - Когда он покинул свою страну и покинул свой пост.
В момент политического кризиса, когда страна смотрела на него
как на гаранта этих обязательств, который должен выполнять эти
обязательства, он бежал.
Он отказался от своего поста,
бросил свои президентские полномочия.
...а тут вобщє красавчік:
А. ВЕНЕДИКТОВ – Но ведь вы лично знали президента Януковича,
вы с ним общались. Он одно время не принимал силовых мер.
Потом что-то повернулось, и он стал применять силовые меры.
Вопрос: что повернулось?
Д. ПАЙЕТТ - Отличный вопрос.
Который надо бы задать Януковичу завтра на пресс-конференции.
А. ВЕНЕДИКТОВ – Зададут. Следующий вопрос. Я бы хотел немножко сменить тему...
завантажити аудіо
текст бесіди
у фейсбуках і жеже, і думаю собі -
ви шо, Джона Стюарта не дивилися?!.
Всесвітнього Єврейського Конґресу запропонував
компаніям iTunes та Amazon поділитися прибутками
від продажів книжечки Mein Kampf?
(котра входить до списків найкращих
електронних продажів)
"While the academic study of Mein Kampf is certainly
legitimate, the spike in ebook sales likely comes from
neo-Nazis and skinheads idolizing the greatest monster
in history," World Jewish Congress CEO Robert Singer told
ABC News in an emailed statement.
"We think that responsible companies shouldn't profiteer
from the sales of hate books, or at least should donate
the profits to help the victims of anti-Semitism, racism
and other like bigotries," he said.
Утім, чому тут дивуватися, коли під час Другої Світової
Голівуд цілком собі прекрасно співпрацював з нацистами.