Колись я працював на заводі ЕТАЛ і відповідав
за збирання кабін першого і, скоріш за все, останнього
українського комбайна Лан.
Часи були гарячі, працювали ми без вихідних, часто з семи
ранку до десяти вечора. Але і цього часу не вистачало.
І в найнепотрібніший момент, до мене і мого колеги приходив
якийсь чьорт з енергетики - і розказував якусь хрінь, що до
виробництва зокрема і до планети Земля загалом не мала
жодного стосунку.
Тому, ми нарікли того чувачєллу ім’ям Нєвоврємя.
Очевидно, що він з роками якось розмножився, і тепер
бере участь у контрреволюції. Ось є місце, де він наслідив:
«Был я на митинге так называемой оппозиции. К горсовету не попал по времени.
Постоял, послушал. На людей посмотрел.
Всех александрийцев, конечно, не упомнишь.
Однако, сложилось впечатление, что было много приезжих, не горожан».
Оце точно. Всєх 60 тисяч людей не упомніш - чай, не Олександр Макєдонсков.
Но, то шо к горсовєту нє попал по врємєні - це зря.
Етого тобі гаранти стабільності нікакъ не простять...
за збирання кабін першого і, скоріш за все, останнього
українського комбайна Лан.
Часи були гарячі, працювали ми без вихідних, часто з семи
ранку до десяти вечора. Але і цього часу не вистачало.
І в найнепотрібніший момент, до мене і мого колеги приходив
якийсь чьорт з енергетики - і розказував якусь хрінь, що до
виробництва зокрема і до планети Земля загалом не мала
жодного стосунку.
Тому, ми нарікли того чувачєллу ім’ям Нєвоврємя.
Очевидно, що він з роками якось розмножився, і тепер
бере участь у контрреволюції. Ось є місце, де він наслідив:
«Был я на митинге так называемой оппозиции. К горсовету не попал по времени.
Постоял, послушал. На людей посмотрел.
Всех александрийцев, конечно, не упомнишь.
Однако, сложилось впечатление, что было много приезжих, не горожан».
Оце точно. Всєх 60 тисяч людей не упомніш - чай, не Олександр Макєдонсков.
Но, то шо к горсовєту нє попал по врємєні - це зря.
Етого тобі гаранти стабільності нікакъ не простять...