" против лома нет приема...."

[vladmradio]

Originally posted by gorlohvat at " против лома нет приема...."

Зачистка Євромайдану-2013 не була жорстокішою за розгром наметового містечка акції "Геть усіх-2009" або ж за розгон маршу УПА-2008.

В черговий раз в українській історії молоді брахмани не зрозуміли кшатріїв - як своїх однолітків, так і стару обстріляну гвардію.

Коли штурмували Кабмін та пиздили беркут, то влада рахувалася з Євромайданом, але ...

За декілька годин до учорашньої зачистки один з олдових унсовців був скаржився 5 каналу, що, мовляв, майдан перетоворився на дискотеку, що стару гвардію обзивають провокаторами та не дають виступити
За такої політкоректності зачистка була невідворотньою - братва, яка вижила в 1990-ті боїться лише іншу братву, а ботансько-окулярницька дискотека є для них всього-навсього здобичюю, кумедною через власну беззахісність

Звісно ж, старі унсовці навряд би зупинили "чорні роти" беркуту, але змогли б значно довше тримати періметр та забезпечити евакуацію Майдану - події "чорного вівторка"-1996, коли не було затримано жодного зі священиків Київського патріархату та евакуація  цивільного населення із Сухумі через Сванетію фактично під вогнем, свідчать на користь того, що ув УНСО є чому повчитися
Нарікати ж на жоростокість мусорви безглуздо - із динозаврами в шахи не грають

Спдіваюсь, що ті, хто відчув на собі цієї ночі зубодробільно-костоломний прес беркуту, хто - як хлопці - з ПУ 18.10.2008 ковтнув катівень шевченківського РВВС, кого - як графа Келера у 1918 - переховували монахи Михайлівського монастиря, зрозуміють свої помилки і віднині не бридитимуться воюючою Україною і віднині їх не лякатимуть звичаєві бойові гасла цієї України

Ідеалісти завжди зазнають поразки коли не слухають інших ідеалістів, тих, що вміють користуватися і холодною і вогнепальною зброєю, без кшатрійської протекції інкубатори брахманів, гіперборейські колонії на варварських землях завжди зазнають повного та кривававого погрому

"...це наздогнало мене котроїсь листопадової ночі, коли я дочитував монументальну працю Ернста Роберта Курціуса «Європейська література і латинське середньовіччя». На противагу безперервній, хоч нерідко й прихованій тяглості європейської традиції, блискуче змальованій Курціусом, Україна тоді постала для мене як суцільна перервність, як дискретність нерегулярних спалахів, інколи самоспалень, але частіше таки спалень і руйнувань. Може, найкраще сказав про це Василь Стус у нотатках «З таборового зошита»: «Нестерпно докучили уламки доль, ламані лінії бажань і звершень, гримаси наслідків. Моторошно чутися без краю свого, без народу, яких мусиш творити сам зі свого зболілого серця. Може, випало жити в період межичасся, може, коли історичні умови зміняться (але — чи на краще?), можна буде виявити цей життєвий плин народу, його життєвий порив. Поки що його не видно».

Бажання створити на теренах України передумови для безперешкодної, вільної в усіх значеннях гри духу, для тяглого життєвого пориву видалося заздалегідь приреченим. Хіба не зазнали тут нищівної поразки Микола Зеров і той-таки Стус? Пощо всі наші вірші й новели, статті та есеї, пісні й молитви, осягання Кантів і Курціусів, коли відсутня реальна спільнота, спільний комунікативний код, коли відсторонена й законсервована Касталія бачиться виходом, а не пасткою, якою вона постала для Йозефа Кнехта? Який сенс писати далі — вимираючою, знехтуваною, часто зненавидженою мовою, серед винародовленого й послідовно еклектичного та амбівалентного населення?" (с) -http://lib.rus.ec/b/319922/read#t2

Може годі втрат та поразок, панове?

З четверга на п"ятницю мені наснився дивний сон - буцімто у моїй сільській хаті поселився поранений лелека, сусіди-бидлюки цим страшено обурені і погрожують трохи що не спалити хату, до хати приходять ті хлопці та дівчата, галичани, яких я бачив на Майдані, годують та лікують пораненого птаха.
Здається, я починаю розуміти про що був цей сон
Із бойовим хрещення, панове
wellcome to the club
Життя триває...