Profile

vladmradio: (Default)
vladmradio

April 2024

S M T W T F S
 123456
78910111213
141516171819 20
21222324252627
282930    

***

(порожньо)

Most Popular Tags

(no subject)

Oct. 28th, 2021 09:48 pm
vladmradio: (Default)
Коли мине ковід™
людям буде важко
ненавидіти один одного
просто так.
Про піратські рок-радіостанції чув, і навіть кіно бачив.
А про піратські християнські радіостанції щойно оце прочитав:

«У Києві на частоті 89.4 МГц, де вже кілька тижнів поспіль спостерігається безліцензійне мовлення, від учора помічено трансляції програм міжнародної християнської радіостанції "JT Radio", які замінили безліцензійні трансляції української радіостанції "Радіо М", що велися на цій частоті з останньої декади вересня.
Відповідно до інформації, розміщеної на сайті "JT Radio", ця станція є спільним проєктом Молдови, України та Німеччини, а її назва розшифровується як "Jesus True Radio". В ефірі лунає різножанрова сучасна християнська музика, проповіді, молитви тощо, мовлення здійснюється російською».

Командно-штабні навчання з окупації київського ефіру тривають успішно.
Держава така ж слабка, як і на початку 2014 року.
«Після того як атаки росіян на Фінляндію можна було вважати доконаним фактом, ми мусили, наскільки могли, перенести нашу оборону до тих тіснин, на котрі була багата природа Карельського перешийка та Східної Карелії.

Перш за все потрібно було нейтралізувати сформований росіянами плацдарм, а також створити глибоку лінію оборони.

Також нам конче треба було повернути собі території.

Передумовою всього цього був перехід у наступ».



У випуску №11 спілкуємося про особливості перекладу мемуарів Карла Ґустава Маннергейма, українські історичні паралелі та сприйняття постаті Маннергейма в сьогоднішній Фінляндії.

Гості: перекладачі з фінської Ольга Ярешко і Назар Довжок.

Також ви можете:

Слухати подкаст на платформах Google Подкасти, Apple PodcastsAnchorPodcasterMixcloud

Прочитати фрагменти або замовити мемуари Карла Ґустава Маннергейма в нашій веб-книгарні

Прочитати фрагмент роману Пії Лейно «Небеса»


«Але під час однієї з мандрівок до Німеччини я дістав серйозну травму. На запрошення головного конюшого Пруссії графа фон Веделя я прибув до імператорських конюшень у Потсдамі, де мене вдарив у коліно один сполоханий монарший кінь. Колінна чашечка розкололася на п'ять частин, я більше не міг згинати коліно. Кіннотник не може уникнути ударів, але з тих тринадцяти випадків, коли мої кістки були зламані, це, звісно, був найгірший».

У випуску №11 перекладачі з фінської Ольга Ярешко і Назар Довжок розповідають про досвід перекладу мемуарів Карла Ґустава Маннергейма.

Виходимо в ефір 1 серпня!

 

💪Як перемогти сильнішого супротивника? Як розпізнати ворога, навіть коли він видає себе за союзника? Як вишколювати рекрутів для тривалої і, на перший погляд, безперспективної боротьби? Як поводитися під час арешту і допиту? Про все це у книзі «Ірландська республіканська армія: Стратегія і тактика» з серії «Бібліотека командира» від Видавництва «Астролябія».
📕 В основі книги – вишкільні інструкції ІРА. Це унікальні документи, в яких розкривається організаційна структура підрозділів малої війни, стратегія і тактика боротьби, політико-економічні цілі, питання оснащення й озброєння, методика морально-психологічної підготовки добровольців, особливості роботи з населенням та поведінки в разі ув’язнення тощо. Книга буде цікава і корисна не тільки військовослужбовцям Сил спеціальних операцій, співробітникам спецслужб, викладачам військових навчальних закладів, але й ширшій аудиторії, адже містить дуже багато пізнавальної, а головне — практичної інформації, яка сьогодні, на тлі все гострішої російської загрози, стане в пригоді під час вишколу новобранців, протидії ворожій агентурі, підготовки контрдиверсійних операцій, розробки тактики боротьби в містах тощо.
🗎 «Насилля оснащується винаходами мистецтв і наук, аби дати відсіч насиллю, а непомітні, не варті згадки обмеження, які воно накладає на себе під назвою міжнародно-правових звичаїв, хоч і супроводжують його, все ж суттєво не ослаблюють його силу».
Карл фон Кляузевіц


Класичний твір, що вчить перемагати сильнішого супротивника. Шедевр найвідомішого швейцарського військового фахівця з тактики Ганса фон Даха, виданий понад 50 мовами.

"Віримо в силу серця! Віримо, що переможе право і людяність, а не сила і агресія!
Ми віримо, що Господь не на боці сильніших батальйонів, а на боці справедливості!
Людина релігійна хай тримається за віру в Бога, а атеїст – за ненависть до ворога!"
Очевидець про австрійський генштаб™ і посивілого гетьмана Скоропадського.
При австрійській команді міста був відділ для зв'язку з місцевими урядами та населенням, а начальником цього відділу був українець, австр. поручник Андрій Клим, а я став його помічником.
Місцеві уряди були обсаджені свідомими українцями. Головою міської управи (посадником міста) був Дядинюк, по фаху гімназійний учитель; повітовим старостою — Дітченко (імен не пам'ятаю), демобілізований старшина російської армії; начальником міліції — Володимир Н., також демобілізований старшина; військовим начальником — сотник Вовк; начальником земства — Дядинюк (оба Дядинюки були стрийками знаного пізніше мистця-живописця Василя Дядинюка). Також начальниками інших урядів були свідомі українці. Згадую про це тому, що пізніше, їм на зміну, прийшли інші люди — «тоже українці».
Одного дня, при кінці місяця квітня, вийшов я ранком на вулицю, щоб купити київські українські щоденники, і побачив на дошках для оголошень великі друковані оголошення, перед якими стояли люди і читали їх. Пристанув і я та почав читати. Був це маніфест гетьмана Павла Скоропадського.
Читав його також австрійський підполковник Антін Кравс, пізніше генерал Української Галицької Армії, що був тоді комендантом якоїсь австрійської частини в Могилеві.
«О, тепер буде в Україні порядок, буде тверда рука», — говорив Кравс до свого сусіда, австрійського старшини. Що розумів Кравс під словом «порядок», я не знав, бо на безладдя тоді не можна було нарікати.
Небавом показалися й перші «порядки», як вислід урядування нової влади, — почали з'являтися нові люди на відповідальних місцях. На місце повітового старости Дідченка, що хоч не був фахівцем в адміністрації, але мав добрих фахівців старої школи, що виконували потрібну працю, прийшов новий староста Рафальський, бувший царський чиновник поліції в Лодзі. Одного дня дзвонить до мене австр. полковник, комендант міста: «Зайдіть до мене, бо прийшов новий український староста, а я не вмію з ним розмовитися». Заходжу до приміщення комендатури і бачу в почекальні чоловіка в цивільному вбранні, але з Георгієвським хрестом.
«Ви, пан староста?»' — питаю його.
«Да, да, а ви разґаварюєте на русском язикє?» — питає мене.
Спогади вояка УГА Осипа Залеського, часопис Вісті комбатанта

Будьмо!

Mar. 17th, 2021 09:21 am
vladmradio: (KozakGraeJazz)
Кожен українець — завжди трохи ірландець.
А наші євроатлантичні партнери — тільки сьогодні.


Ну шо, празник добігає кінця. Ітогі падвєдьом.
Вранці умікнув рейдіо Культурка — звідти якісь трагічні завивання хору фіванських старців. Ці совєцькі гандони досі вакцинують слухачів нелюбов'ю до національного символу.
Якби Шева наразі здравствував, то хуйнув би грамів двісті, й пішов би гатити своєю недорозбитою віолончеллю по пиках славінських, хоркіних і сальцових.

І він прийде.
Мій улюблений номер з усіх євробачень.
Швеція, дві тисячі, друзі мої, дев'ятий рік.
А територіяльно українські мастєра культурки досі бздять зі сцени шото шокнути про страшного старшого сусіда.
Нічого, нічого.
Прийде Пророк Самуїл, мовчки закрутить вагона на дріт і кувалдою виб'є останній утюг.
Отже, 2021. Співаємо далі про калину, дівчиноньку й козаченька, як і заповідав нам великий Володимир Васильович Щербицький.



(Акустичний концерт Давіда Бові в Aylesbury Friars Club сімдесят першого року нагадує перхвоманс Василя Васильціва, а того ж року албум Яніс Лін Йоплін вважають найкращим її здобутком, власне, наступних вже й не було.
З тих пір музиканти просікли тему і обрали собі долю — або радісно себе вбивати, або багатозначно й грайливо шось квилити у мікрофон.
І те, що я постійно чую, говорить мені про те, що українські артисти обрали собі другу творчу модель.
Я всіляко бажаю чувакам і чувіхам здоров'я й усіляких гараздів, але з іншого, як говорював той Айнштайн, релятивістського боку — що мені слухати?)
Добре, якби під санкційний рокенрол звернули увагу й на інкубатор агентів впливу РФ з хитродупою назвою Аллатра.
Бо воно вже трохи задовбало — заклеїли своїми наліпочками всі школи й лікарні.
Автора цієї писанини так і не вирахували.
Та я маю певність, що це Чуркін.

Кілька років тому мене вразило, що саме Чуркін був автором ЖЖ Імпєрія-мір.
Ні, це не безумство, це куди більш моторошна халепа.
Сто сорок шість мільйонів орангутангів з бритвами.
Ніякому Едґару Аллану По таке б і не наснилося...

До речі, є така думка, що Чуркін інсценував свою смерть.
Tags:
Як з подивуванням дізналася наша редакція, з тюряги в Нью Джерсі випустили такого собі Аделя Абдула Барі, котрий тягнув строк за вбивство 224 людей, а ще був речником Осами Бін Ладена.
Головний суддя Нью Йорка подарував терористу свободу, бо той через ожиріння має надмірний ризик заразитися оцим COVID-19.
Наразі страждалець переїхав із тюремної камери не аби куди, а в шикарні апартаменти, що в городі Лондоні, куштує дієтичну халву й почитує смішні наївні арабські казочки.
Я ж казав — давай до нас на Дрім.
А він такий — та в мене єслі шо Парлер.
Шмарлер.
Довгими зимовими вечорами Карл Ґустав Маннергейм любив писати мемуари.
А я люблю читати.


Не старіють душею ветерани. Завжди їх любив.

Свіжайше відео від Right Said Fred:
– This song is about the lockdown, the attack on civil liberties, free speech and privacy. Under new legislation we literally ARE ALL CRIMINALS whether it be in our own homes or going to the shops.

А хто з українських менеджерів середньої ланки з бородою, тату, зеленими кедами й трьома акордами по суботах наважився сказати щось подібне? Ніхто.
На відео є також кадри, схоже як з Банкової 1 грудня 2013.

Хведір Вовк, "Студії з української етнографії та антропології", початок XX ст:

...«Коли ми, не заходячи далеко в минуле, порівняємо поживу маси українського населення століття чи навіть півстоліття тому з теперішньою поживою, то побачимо, що навіть за цей невеликий період часу стався дуже помітний перехід до рослинної їжі.

В теперішній час українські селяне,— та й козаки,— їдять м’ясо, власне кажучи, тільки на різдвяні та великодні свята (коли колять свиней та поросят), та ще в які-небудь виключно урочисті дні і зовсім не завше в неділю. Так само дійшло до крайнього мінімуму й споживання молочної страви через постійні неврожаї, зменшення кількости худоби, наїзди дачників, збільшення виробу масла та сиру на продаж; молока у селян не вистачає навіть для дітей; тим більше, що молочні продукти становлять жіночий прибуток, бо потреби жінок дуже неохоче задовольняють чоловіки з своїх прибутків, що майже всі йдуть на ріжні податки та збори. Уявління про Україну як про край, «гдѢ все обильем дышет», стало тепер не тільки анахронізмом, а й гірким посміхом...

...Розведення здомашнілої птиці на Україні провадилось колись в значно
більших розмірах, ніж тепер...Дорога гречка та взагалі зубожіння населення зменшили нині й розведення курей...

...За козацький період бджільництво на Україні досягло значного розвитку, але потім, як настало на Лівобережжі кріпацтво, бджільництво почало занепадати, і в наші часи зійшло на те, що селяне мають по кілька вуликів, та й то про це дбають тільки заможніші хазяї...

...Загальновідоме вживання на Україні волів, щоб орати плугом, різко
відзначає її від Великоросії та наближає до південних та західніх слав’янських країн...За останні часи, правда, на Україні майже скрізь волів починають заступати коні. Не слід, однак, думати, що цю заміну викликало поширення легких плугів,— конструкція їх зовсім не перешкоджає глибоко орати, справжня причина цієї заміни —
зубожіння населення України, для якого видаток на пару волів (200—
300 карбованців, а то й більше) тепер уже не під силу, а звичайного селянського коня можна купити й за 50—60 карбованців. Багато селян вважають невиплатним тримати навіть і коней та орють коровами...

...Під час недороду в Єлисаветградському повіті на Херсонщині
доходило до того, що самі селяне,— попарно, чоловік та жінка, — впрягались в борони та волочили їх полем...

...Але культура винограду, що так процвітала на Україні літ 200 —
300 тому, тепер майже цілком заникла, і тільки в Ботанічному саду Київського Університету ще літ шість тому можна було бачити виноградні лози, що й досі не можуть всохнути серед бур’янів...

...Полотно українські селяне виробляють майже виключно для домашнього вжитку і тільки дуже невелику частину його продають на ярмарках чи на базарі...Такий стан полотняного виробництва треба віднести до числа явищ штучно викликаного занепаду української промисловости, бо ж, як свідчить І.С. Аксаков, ще півстоліття тому українське полотно постачали до Одеси, Єлисаветграда та до инших міст, і воно випирало полотно великоруське»...




Звісно, що москалів тут хвата.
Шось після 2017 року, спасибі сивоногому, налізло їх сюди.
Але можна капцем їх.
Зате нема реклямок.
Нема банів. Бо нема дублінського офісу.

Це ЖЖ зразка 2006 року. Без редизайнів і всього.

Шо вам ше не хвата?

Створити акавнт дуже просто

Ну, як вже буде сильно скучно, можу вам розказать про джьязз, блюз, панк, рок, хрюк...

Маршал

Oct. 5th, 2020 02:40 pm
vladmradio: (Default)
Змонтував буктрейлер мемуарів Карла Ґустава Маннергейма. Як і міркування Мак'явелі у Державці, у Мемуарах бачиться алюзія на день сьогоднішній. Воно й не дивно, адже немає нічого нового під сонцем, і що було, воно й буде.
«Вже у 20-х роках кожному було зрозуміло, що безпека, яку пропонувала Ліга Націй, була фікцією. ...я мусив посприяти пришвидшенню переходу Сил оборони на територіальний принцип, тобто до так званої регіональної системи».

Книга 2018 року «Досконала зброя: війна, саботаж і страхи кіберепохи», що увійшла до лектури Вест-Пойнту, буде видана українською.

5 липня святкує шістдесятиріччя Девід Сенґер, тож це чудова нагода повідомити нашим читачам, що відтепер цей відомий сучасний американський журналіст і письменник належить до списку авторів Видавництва «Астролябія».

Девід Сенґер — тричі лауреат Пулітцерівської премії, головний кореспондент газети «Нью-Йорк Таймс» у Вашингтоні, кореспондент Агентства національної безпеки та кібербезпеки США. За понад тридцять років роботи закордонним кореспондентом він зумів скласти унікальну картину політичних процесів у світі, поширення ядерної зброї, глобальної конкуренції. За оглядово-аналітичні статті про кризи в Іраку та Кореї одержав Weintal Prize (2004) — одну з найвищих нагород США за дипломатичні репортажі.

☑️Результатом колосального досвіду стали три бестселери, і якраз останній з них (2018) — «Досконала зброя: війна, саботаж і страхи кіберепохи» (The Perfect Weapon: War, Sabotage, and Fear in the Cyber Age) буде виданий українською мовою в «Астролябії». Ця книга, що встигла вже увійти до лектури Вест-Пойнту, вийде в серії «Бібліотека командира».

🖊«“Досконала зброя” читається як шпигунський трилер, окрім тих уривків, де йдеться про дійсність, і від цього книга ще більше наганяє страху. …Але це більше, ніж справжня драма, це розповідь-застереження про інформаційну владу» (Proceedings).

🖊«Сенґерів опис кібервтручання Росії у президентські вибори 2016 року вичерпний і переконливий. І про це мусить прочитати кожен, хто сумнівається в масштабах російської загрози» (The New York Times).

Світлина від Видавництво "Астролябія".