Пільговий проїзд. Вистава у одній дії.

( Вчора був у відрядженні в Кіровограді. )
Салон маршрутки, наполовину заповнений. Всі сидять. В динаміках грає попсове радіо. На зупинці заходить активна дебела бабуся у хустці і окулярах, сідає спиною до водія. Маршрутка рушає.
Водій ( до бабусі ): ???
Бабуся: Діти війни.
Водій: Дітей війни не возимо. Платіть.
Бабуся: Не буду платить!
Водій: Тоді я не буду їхать!
( Маршрутка зупиняється )
Бабуся ( спиною до водія ) : Всігда дітей войни возили, я безплатно їздю на цьому маршруті…це я, просто, на тебе ще не попадала…
( Пауза. Всі сидять. Маршрутка стоїть. Далі – авто рушає )
Бабуся ( починає лаятись ): Ах тиж, бл… така! ( Відчиняє двері, намагається на ходу вийти. Маршрутка зупиняється. )
Водій: Бабушка, сплатіть за пенсійним або виходьте.
( Пауза ).
Бабуся: Харашо. Я заплачу ( дістає дрібні, віддає водієві і пересідає на заднє місце, починаючи крізь лінзи окулярів гіпнотизувати потилицю водія ).
Маршрутка рушає. Всі сидять. З динаміків співає Катя Лєль.
Завіса.