Свого часу, Сєва Новгородцев сказав, що зараз музики випускається більше, ніж часу. Тобто, якщо слухати музику 24 години на добу, то все одно - не встигатимеш. Ти бачиш пісні, що вже вийшли, ти знаєш ці групи, але пісню послухати не встигаєш, або слухаєш фрагментарно і відкладаєш убік. І, тут - в плеєрі чуєш цю саму пісню. Досі вважаю, що Гайдамаки - концертний колектив. Мабуть, так і є - пісня Ефір в плеєрі сподобалась, навіть, зачепила трохи. Але, не дістала. Друге і третє прослуховування давали все менший і менший ефект. Історія героя сподобалася. Звісно, потім, було розчарування, бо думав, що чувак закоханий у якусь іноземну рейдіостар, а співалося...навіть, не знаю, про який ефір. пісня, написана за особистими переживаннями автора. Так повідомляє прес-служба групи, принаймні. А до того слухав програму FM-Достоєвський, що веде Артемій Ківович Троїцький. Артемій представляв запис групи Центр зразка 1983 року і назвав це кращим надбанням вітчизняної музики того часу. Тим, хто любить нью-вейв, варто послухати - позитивна річ. Щодо Гайдамаків, то важко говорити про позитив - спрямування не те. Інша річ - я не був ніколи на концерті Центр, але, чомусь, думаю, що там було б не так цікаво, як на Гайдамаках. Висновок - Гайдамаки, більше концертів, більше позитиву!
Фото з сайту групи Гайдамаки http://www.haydamaky.com/

Фото з сайту групи Гайдамаки http://www.haydamaky.com/